Фермери купують лише 1,2% землі на ринку

За весь час роботи ринку землі в Україні фермерські господарства оформили лише 1,2% усіх угод купівлі-продажу. Причина — не в браку якогось конкретного інструмента підтримки, а в самому законі: документ, яким 1 липня 2021 р. відкрили ринок, узагалі не визначає мети його запровадження. Вона знайшлася лише в пояснювальній записці до законопроекту, і звучить суто процедурно — забезпечити право громадян і юридичних осіб вільно купувати та відчужувати землю. Для порівняння, у Данії, Німеччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Чехії та Франції головною метою запровадження ринку земель законодавчо визначено підтримку і розвиток саме сімейних фермерських господарств.

Подивимось, як насправді розподілені 457,7 тис. угод купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням:

Дані охоплюють усі угоди купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення за весь час спостережень ринку. Джерело: моніторинг земельних відносин Держгеокадастру.

Схожа картина і за площею: на фермерські господарства припадає лише 7,2% від сукупної відчуженої площі — тобто це не випадковість в одному окремому показнику, а стійка структурна риса ринку.

Причина системна, а не випадкова: у профільному законі мета підтримки фермерства просто не закладена — на відміну від усіх перелічених країн ЄС, де вона законодавчо закріплена, і під неї вибудувані конкретні інструменти. Там діють державні земельні агенції, які розпоряджаються державними землями на користь фермерів, і механізм переважного права викупу, що зазвичай віддає перевагу орендарю-фермеру чи власнику сусідньої ділянки. В Україні немає ні агенції, ні такого пріоритету: першу чергу на переважне право викупу ділянки має особа зі спеціальним дозволом на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, і лише другу — орендар. Банки й досі практично не пропонують кредитів на купівлю сільськогосподарської землі. Усе це — прямий наслідок того, що розвиток фермерства просто не був метою, коли ринок відкривали.

Ще один показовий факт — скільки платять за гектар покупці з різних категорій:

Середньозважена ціна за 1 га, за весь час спостережень ринку. Джерело: моніторинг земельних відносин Держгеокадастру.

Цікаво, що фермерські господарства платять за гектар найменше з трьох категорій — навіть менше, ніж особисті селянські господарства. Точний причинний механізм цього розриву потребував би окремого дослідження, але напрямок узгоджується з рештою картини: без державної підтримки, доступного кредитування та реальної переваги в черзі на викуп фермери залишаються найслабшим учасником ринку землі — і це відображається не лише в кількості угод, а і в тому, яку землю та за якою ціною вони можуть собі дозволити.

Для власників, які здають землю в оренду фермерським господарствам чи розглядають продаж їм, ці цифри — не привід відмовляти фермерам, а радше контекст: попит з боку фермерів на ринку купівлі-продажу поки що вкрай малий не через відсутність інтересу, а через системну відсутність інструментів, якими давно користуються великі агровиробники.