Серпень проти липня: чому кількість угод впала на 17,6%, а ціна — ні
L LandData Explorer 2 вересня 2026 р.
Головні цифри серпня
У серпні 2026 року кількість зареєстрованих угод купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення впала на 17,6% — з 10 013 у липні до 8 255, а сумарна площа проданих ділянок скоротилася ще більше, на 18,0% (з 19 824 до 16 258 га). При цьому середня ціна за гектар практично не змінилася — 60 430 грн проти липневих 60 942 грн, тобто лише -0,8%. Ринок за місяць скоротився майже на п’яту частину, а ціна на це майже не відреагувала. Розбираємось, чому так сталося.
Ось як виглядають три головні показники серпня поруч із липневими:
Ціна за 1 га
-0,8%60 430 грн
Липень 2026: 60 942 грн
Угод купівлі-продажу
-17,6%8 255
Липень 2026: 10 013
Площа відчужена
-18,0%16 258 га
Липень 2026: 19 824 га
Середня ціна по Україні, комплексна методика LandData Explorer на угодах купівлі-продажу; долар — за офіційним курсом НБУ на кінець відповідного місяця.
Цифри поруч показують одну й ту саму картину під різними кутами: і кількість угод, і площа впали приблизно на п’яту частину, а ціна — лише на 0,8% у гривні (і на 0,5% у доларах, оскільки за місяць курс майже не змінився). Звертає на себе увагу те, що це не просто чергове уповільнення ринку, яке триває вже кілька місяців поспіль, — воно раптом стало значно різкішим.
Це просто сезонне уповільнення?
Помісячна динаміка кількості угод з початку 2026 року це наочно підтверджує:
Кількість угод купівлі-продажу помісячно, 2026 рік
Кількість зареєстрованих угод купівлі-продажу по Україні щомісяця; пунктирна лінія — липень, остання точка (червона) — серпень.
Після пікових 12 169 угод у березні ринок уповільнювався поступово: -6,6% у квітні, -3,0% у травні, -5,8% у червні, -3,6% у липні — щомісячні коливання в межах кількох відсотків, типові для сезонного ринку. Серпневе падіння на 17,6% випадає з цього ряду в рази: це втричі-вп’ятеро різкіше уповільнення, ніж будь-якого попереднього місяця року. Показовим є те, що ціна на це «не відреагувала» — а це означає, що причина різкого падіння обороту лежить не в обвалі попиту по всій країні одразу, а в чомусь вужчому.
Чому тоді ціна не впала?
Розгадка — не в тому, скільки угод стало менше, а в тому, де саме вони відбувались. Якщо порівняти липень і серпень на рівні окремих областей, видно, що ринок не просто «зменшився» — він змінив структуру: частка областей із нижчою ціною за гектар у загальній кількості угод впала, а частка областей із вищою ціною — зросла. Якщо взяти липневі ціни в кожній області й підставити серпневий розподіл угод між областями (тобто змінити лише «де» купували землю, а не «по чому»), середня ціна по Україні мала б вирости приблизно на 0,9% — просто тому, що більша частка угод змістилась у регіони з вищою ціною. Натомість реальні ціни в самих областях за той самий місяць у середньому просіли приблизно на стільки ж — близько 0,8%. Ці два ефекти — зсув структури угод у бік областей із вищою ціною і реальне зниження ціни в частині регіонів — майже точно погасили один одного, тому підсумкова ціна по Україні показала лише символічний мінус замість чіткого руху в один бік.
Як це виглядає по областях
Найкраще цей поділ на «ціна впала» та «ціна зросла» видно на рівні конкретних областей — у таблиці нижче поряд із ціною показана й зміна частки ринку у відсоткових пунктах (в.п. — це різниця між двома відсотковими значеннями, а не відсоток від відсотка):
| Область | Ціна за га: липень → серпень | Частка ринку |
|---|---|---|
| Хмельницька | 79 299 → 65 432 грн (−17,5%) | 6,7% → 8,0% (+1,3 в.п.) |
| Чернігівська | 48 445 → 46 154 грн (−4,7%) | 9,0% → 7,3% (−1,7 в.п.) |
| Рівненська | 54 286 → 57 213 грн (+5,4%) | 3,8% → 2,8% (−1,0 в.п.) |
| Черкаська | 61 734 → 62 001 грн (+0,4%) | 3,4% → 4,4% (+1,0 в.п.) |
| Вінницька | 81 396 → 83 865 грн (+3,0%) | 9,4% → 9,1% (−0,3 в.п.) |
| Київська | 66 032 → 72 774 грн (+10,2%) | 7,8% → 8,0% (+0,1 в.п.) |
| Кіровоградська | 64 042 → 56 129 грн (−12,4%) | 3,8% → 3,6% (−0,2 в.п.) |
Найпоказовіший випадок — Хмельницька область: вона одна з найактивніших областей ринку (майже кожна 12-та угода в країні — звідти) і водночас пережила найглибшу цінову корекцію серед великих регіонів — мінус 17,5%, з 79 299 до 65 432 грн за гектар. І попри це падіння ціни, її частка на ринку не скоротилась, а навіть трохи виросла — з 6,7% до 8,0%. Тобто область одночасно і дешевшала, і забирала собі більшу частку угод — а оскільки навіть після корекції її ціна лишається вищою за середню по країні, цей приріст частки тягнув загальну ціну вгору, компенсуючи власне падіння Хмельниччини. Дзеркальна ситуація — у Чернігівській області: там і ціна впала (-4,7%), і частка ринку скоротилась найбільше серед великих регіонів (-1,7 в.п., з 9,0% до 7,3%) — один із небагатьох випадків, коли обидва ефекти тягнуть в один бік, а не гасять одне одного. Показовим є й контраст із Рівненщиною: там ціна за гектар зросла на 5,4%, але сама область втратила частку ринку (-1,0 в.п.) — приклад того, що подорожчання в конкретному регіоні не гарантує йому більшої ваги в загальній картині, якщо просто стало менше покупців.
Що це означає для учасників ринку
Для тих, хто планує продаж землі в областях, де ціна за серпень пішла вниз — Хмельницькій, Кіровоградській, Тернопільській, Івано-Франківській, — загальнонаціональна цифра в -0,8% не має заспокоювати: у їхньому конкретному регіоні зниження набагато глибше, і саме на нього варто орієнтуватися, а не на середню по країні. Для покупців ситуація дзеркальна: саме в цих областях вхід на ринок зараз вигідніший, ніж показує загальнонаціональна цифра, — реальне зниження ціни там набагато відчутніше, ніж символічні -0,8% по країні.
Натомість у Вінницькій, Київській чи Полтавській областях, де ціна за місяць виросла на 3–10%, ринок повівся протилежно до загальної картини уповільнення — попит там лишився стійким навіть на тлі загального падіння обороту. Для продавців у цих регіонах це сприятливий момент, а покупцям, навпаки, варто враховувати, що вхід на ринок став дорожчим саме тоді, коли по країні в цілому ринок сповільнюється.
Головне в серпні — те, що уповільнення ринку виявилось нерівномірним: там, де воно відбулося найглибше (переважно в областях із нижчою ціною), це майже не помітно в загальній ціні саме тому, що ці області і без того важать менше в загальній структурі угод. Якщо різке уповільнення, яке почалося в серпні, продовжиться і у вересні, наступного разу структурний ефект може вже не встигнути компенсувати реальне зниження цін — і тоді загальнонаціональна цифра відреагує набагато відчутніше.